Створення госпітальних округів: очікуємо збільшення кількості кладовищ

Назад

 Учора, 22 березня, Кабінет міністрів остаточно затвердив формування госпітальних округів Київщини, чим, на думку експертів, фактично забрав у жителів області  останній шанс на отримання своєчасної медичної допомоги

 Очевидно, що владна ініціатива по так званій медичній реформі створена лише для мінімізування витрат на охорону здоров’я, враховуючи і так не найкраще фінансове становище у країні. Іншими словами, уряд під прикриттям утворення госпітальних округів, що подається як ініціатива Міністерства охорони здоров’я, вчергове знімає з себе відповідальність за галузь, яка де-факто є ключовою.

 Розроблена методологія створення госпітальних округів є настільки утопічною і абсурдною, що у медиків зі стажем управління лікарнями викликає істерику. Але про все по порядку…

  Кабінет міністрів своєю постановою затвердив порядок створення госпітальних округів та зобов’язав місцеві органи влади сформувати їх у відповідності до розроблених нормативів. Саме це рішення наділило команду «професіоналів» з Київської ОДА, на чолі з губернатором Олександром Горганом, розділити область на частини, у відповідності до власних політичних уподобань. Таким чином Київщину розірвали на чотири округи: Бородянський, Васильківський, Білоцерківський та Лівобережний.

 Згідно з рішенням Кабміну, у кожному з округів повинна бути визначена лікарня другого рівня, де буде надаватися повний спектр медичних послуг. Всі ж інші лікарні, зокрема, й медзаклади районного рівня стануть лікарнями першого рівня. А якщо простіше, то районні лікарні стануть ФАПами – фельдшерсько-акушерськими пунктами, де люди зможуть отримати лише первинну допомогу. Що таке первинна допомога? Це - бинт, вата й подекуди зеленка…

 А те, що станеться із нині діючими сільськими лікарнями та ФАПами – найближчим часом, за задумкою Кабміну, має лягти на плечі виключно місцевої влади, яка буде розпорядником комунальної власності після формування об’єднаннях територіальних громад. Існують величезні побоювання, що більшість об’єктів найнижчої медичної ланки найближчим часом буде закрита у зв’язку з банальним браком коштів на їх утримання.

 Назріває логічне питання: чим будуть займатися медики, які зараз працюють у таких закладах? Мало того, що їх і так не цінують як фахівців, так скоро вони ще стануть постійними клієнтами у Центрах зайнятості…

 Водночас Кабмін матиме змогу переможно заявити про неабиякі досягнення  в економії державних коштів. Але чи подумала у цьому випадку влада за простих людей? Схоже, що у всій цій історії здоров’я населення явно не є в пріоритеті…

 Зона обслуговування госпітального округу визначається своєчасністю доїзду до багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування (тобто, медзакладу другого рівня), і час транспортування хворого не повинен перевищувати 60 хвилин. Таким чином, на думку уряду, зона обслуговування повинна бути еквівалентна радіусу 60 км. З відстанню чиновники при формуванні госпітального округу не прогадали, а от з часом – ні.

 Їм, мабуть, важко судити про стан доріг із владних кабінетів. У нашому випадку дорожнє полотно – просто в жахливому стані, особливо після зими, коли разом зі снігом зник і асфальт. Якщо такі проблеми існують на автомагістралях республіканського значення, які постійно ремонтуються бравими автодорівцями, то що ж говорити про сільські дороги, які більше схожі на післявоєнні руїни… Є вдалий вираз – дорога життя. У нашому випадку контекст, м’яко кажучи, двохзначний: доїдеш, або ж ні. Фахівці говорять, що переміщення хворих по таких дорогах тільки шкодить їх здоров’ю, особливо при гострій патології серцево-судинної системи, що є основною причиною смертності працездатного населення в Україні.

 Згідно з принципами упорядкування мережі закладів медичної допомоги, у першу чергу, має бути забезпечена доступність громадянина до якісної допомоги. У нашому ж випадку все виглядає таким чином, що українців просто нахабно позбавили можливості оперативного лікування, а при цьому «реформатори» подають це як єдиний шлях для реанімації застарілої радянської системи. Важко уявити, як дістатися жителям сіл віддалених районів до лікарні другого рівня, коли автомобілі швидкої не відповідають вимогам, а дорогами можна пересуватися хіба що на всюдиході.

Дуже прикро, що руйнуючи нинішню систему, влада не пропонує достойної альтернативи. Єдине, що нас чекає від такого «покращення» – катастрофічне збільшення смертності. Дана модель функціонування медичних закладів не адаптована під наші реалії – величезну корупцію та катастрофічну бідність серед значної частини населення. Оптимізація роботи в системі охорони здоров’я однозначно необхідна, але вона повинна бути спрямована не на переділ території і закриття лікарень, а на перехід до страхової медицини з гарантуванням соціального пакету послуг для кожного громадянина.

 Перше з чого потрібно було почати – розвиток інфраструктури. Знищені дороги є каменем спотикання та однією з основних причин гальмування не лише для медичної галузі, а й для формування територіальних громад.      

 До вчорашнього дня прогнози від статистів щодо зменшення чисельності населення України станом на 2100 рік до 16 млн чоловік здавались безпідставним міфом, якому немає передумов. Госпітальні округи зможуть збільшити не тривалість життя, а кількість кладовищ…

 

Взято з http://mykyivregion.com.ua

Коментарі
Запам'ятати

Додати
Реклама