Олександр Левченко: ми ні в кого нічого не просимо, а сподіваємося лише на власні бюджетні кошти

Назад

Кореспондент порталу «Моя Київщина» поспілкувався з міським головою Обухова Олександром Левченком. Він розповів про те як став очільником міста, про проблеми, з якими зіткнувся на посаді та про перспективи розвитку міста і місцевої об’єднаної територіальної громади

- Ви до політики були успішним бізнесменом. Що Вас спонукало піти в політику?

- Бути депутатом і займатися бізнесом - не заважає одне одному. Я працював 28 років на Обухівському вентиляційному заводі, займаючи різні посади: головного інженера, начальника цеху. 21 рік з них я пропрацював директором заводу.

Потім переміг на виборах і став депутатом Київської обласної ради. Моїм попередником на посаді міського голови був Володимир Олександрович Мельник. Він мій друг, сусід, товариш, з яким ми пройшли поруч тривалий шлях в роботі, починаючи з 1982 року. Під час чотирьох каденцій, на які його обирали міським головою, я був начальником його виборчого штабу.

А коли трапилася біда (Володимир Мельник загинув у ДТП при дивних обставинах, - Ред.), керівники всіх підприємств та великих заводів, попросили очолити місто, пообіцявши підтримку та допомогу. Було дуже багато вагань і роздумів з мого боку, але, заручившись їхньою підтримкою, я погодився на посаду голови. Ми вже шостий рік співпрацюємо і я дуже вдячний за допомогу, яку надають мені підприємства. Це моя опора у вирішенні багатьох питань, які стосуються розвитку нашого міста та  громади. Займати крісло мера у мене не було великого бажання і я ніколи нікому не переходив дороги. Але так склалися обставини, що Володимир Олександрович Мельник загинув і треба було ті справи, які він розпочав продовжувати.  

- Ви на виборах міського голови Обухова перемогли Ганну Старикову, яка зараз є головою Київоблради. Чи вплинуло це якось на Ваші стосунки з облрадою, та Стариковою особисто?

- Я навіть більше скажу, я двічі переміг її на виборах. Але це жодним чином не вплинуло на наші відносини. У нас прекрасні дружні стосунки з Ганною Віталіївною. Коли мені потрібна допомога в деяких питаннях, я до неї звертаюся і вона допомагає. Також і вона телефонує та радиться, якщо виникає така потреба. Я завжди притримуюся чіткої позиції - про жодного свого конкурента не говорю нічого ні поганого, ні хорошого. Хороше нехай говорять про себе самі, а від поганого – відходять.

- З якими проблемами міста Ви зіткнулися, коли зайняли пост мера Обухова?

- Звичайно, сьогодні ситуація трішки простіша, тому що зараз вже є і децентралізація, і об'єднання громад, і збалансований бюджет.

Не потрібно просити кожного разу кошти з державного бюджету, бо ми маємо свої, з міського бюджету, і на них розраховуємо у своїй діяльності.

Протягом останніх 3-х років ми ціленаправлено розвиваємо наше місто. Воно стає з кожним роком кращим, чистішим, більш облаштованим. А починали ми з формування потужної команди, яка чітко знає, для чого приходить на роботу і які завдання буде виконувати. Це принципи, які я сповідую в роботі: чітке усвідомлення своїх обов’язків та велика відповідальність за зроблене. Такий підхід до праці вимагаю й від усієї своєї команди. І на даному етапі у нас це виходить. Я довіряю усім тим, хто зараз зі мною працює – і заступникам,  і керівникам відділів та управлінь. Ми йдемо разом вперед.

Бюджет міста Обухова фактично поповнюється за рахунок місцевих податків та зборів. Інших субвенцій Ви не отримуєте?

- Ні, є державна субвенція на освіту, медицину, є Фонд регіонального розвитку, куди ми іноді звертаємося за додатковими коштами. Але в основному ми справляємося самі, завдяки місцевому бюджету. Наголошую, що  у 2012 році бюджет на розвиток міста складав 7,5 млн. грн., у 2013 році - 14 млн. грн., у 2014 році - 17 млн. грн., 2015 рік – вже становив 58 млн. грн., 2016 р.  - 62 млн. грн. А у 2017 році бюджет розвитку Обухова вже складає 90 млн. грн. Сама структура бюджету змінилася і наповнення також.

Обухів досить велике місто. Офіційно в ньому проживає біля 45 тисяч мешканців. Якщо навіть і виділяються державні субвенції на освіту та медицину, то держава нам не додає цих коштів. І тоді ми вирішуємо нагальні проблеми за допомогою місцевого бюджету. Плідно співпрацюємо з депутатським корпусом, знаходимо з ними спільну мову та вирішуємо всі питання демократично.

- Які у Вас відносини з районною адміністрацією? Мається на увазі питання, з проблемами передачі районного будинку культури та районної бібліотеки на баланс міста?

- Коли місто ставало містом обласного значення, а це був 2010 рік, то частина об’єктів, які належали районній раді, за ними і залишилися. Але територіально знаходяться у місті.

Я вважаю, що це історично несправедливо, якщо Будинок культури (РЦКіД), про який ми говоримо, знаходиться у місті, а належить району. Він побудований, в першу чергу, для містян, тому що майже в кожному селі, а також в Українці є свої Будинки культури.

Місто не має місцевого Будинку культури, а має тільки Будинок культури, який знаходиться у мікрорайоні «Яблуневий». Тому ми поставили питання перед райдержадміністрацією про передачу Районного  центру культури і дозвілля на баланс міста. В свою чергу, ми гарантували проведення усіх заходів району у приміщенні цього закладу. Нас довго  не чули, але в кінці минулого року діалог відбувся, і тепер ми почали його співфінансувати.

Для цього було виділено 1 млн. грн. коштів. Тепер ми маємо доступ до РЦКіД на рівних правах з РДА. Але я вважаю, що це неправильно, витрачати кошти району на приміщення, яке відвідує 99 відсотків містян. Моя думка така, що передача закладу на баланс міста блокується тільки чиїмись особистими амбіціями.

На сьогодні ми зуміли практично відродити старий будинок культури, де влаштували і школу хореографії, і школу мистецтв та інші установи. Та знову це приміщення ми співфінансуємо разом з районом.

Схожа проблема торкнулася і центральну районну бібліотеку. В районі - вона одна, а в нашому місті – бібліотек аж чотири. Працівники центральної районної бібліотеки звернулися до нас з проханням прийняти їх на баланс міста, але районна рада цієї ініціативи не підтримала. При цьому, районна рада постійно говорить, що їм не вистачає коштів на утримання цих закладів.

Що стосується якихось конкретних конфліктів, то їх просто немає. Я в нормальних відносинах і з головою районної ради, і з головою райдержадміністрації. Просто погляди на деякі питання у нас трохи відрізняються.

От наприклад, що стосується реформування медицини. Обухівською міською радою з 1 січня цього року було створено Комунальний заклад «Обухівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», до складу якого входять 3 амбулаторії та відділення невідкладної медичної допомоги. Раніше таке відділення було лише в районі і було досить незручно добиратися до людей, які потребували медичної допомоги. Тепер наші медпрацівники спокійно працюють і мають змогу швидко та якісно допомагати пацієнтам. Тим більше, що для відділення невідкладної допомоги ми закупили чотири повнопривідних медико-санітарних автомобіля Chevrolet Niva з підвищеною прохідністю.

На даний час у центрі обладнано 11 кабінетів, придбано медичні меблі і обладнання, в тому числі обладнання для кабінету щеплень, 6 холодильників для зберігання вакцини, 6 електрокардіографів та вироби медичного призначення. Додатково ми виділили кошти для того, щоб облаштувати ще дві амбулаторії.

Фінансові можливості міста набагато більші ніж у районі, тому ми просили про передачу районної поліклініки в комунальну власність міста, але знову ж таки, цього не сталося. Та з цієї ситуації ми вийдемо достойно.

2017 рік в Обухові ми оголосили роком розвитку медицини і тому зробимо все можливе, щоб ця галузь розвивалася. Пріоритетними напрямками в цьому є: наявність необхідного обладнання, якісних умов праці та кваліфікованих спеціалістів.

На сьогодні я задоволений результатом діяльності та станом первинної медичної допомоги, яких ми досягли спільно з медпрацівниками.

Взагалі я вважаю, що ті повноваження на місцях, які нам делегувала держава, ми виконуємо на відмінно. У нас відкрито Центр надання адміністративних послуг, в якому ми розпочали надавати послуги і витяги з Державного земельного кадастру. Також ми, одні із перших у Київській області, отримали право на надання дозволів із архітектурно-будівельного контролю.

Наразі у нас є  управління соціального захисту, служба реєстрації фізичних осіб, сучасний архів  і т. д. - над такими послугами ми працювали і працюємо нині. Громада зробила все для того,  щоб бути членом ОТГ,  і забігаючи наперед, хочу сказати, що місто вже давно є об'єднаною територіальною громадою з центром у місті Обухові, до складу якої входять два села - Ленди і Таценки. І сьогодні ми активно співпрацюємо з цими селами.

- А ще якісь села висловили бажання вступити в ОТГ з Обуховом?

- Ми проводили Офіс реформ Київської області в Обухові, також зустрічалися із головами місцевих сільських рад. Рішенням сесії зверталися з листом до громад, які є поруч, але поки жодних пропозицій не отримували.

- Тобто процес об'єднання громад між Обуховом і двома селами уже розпочато і питання лежить для розгляду «зверху»?

- Так, процес об'єднання громад вже розпочато, але трішки не в такому ракурсі, як Ви говорите. Існує перспективний план об’єднання територіальних громад, який затверджений обласною державною адміністрацією. Згідно нього, на Обухівщині повинно бути три громади: Козинська з частиною сіл, Українська – це місто з придніпровською зоною сіл, а решта сіл мали б увійти до Обухівської громади. Ми, в свою чергу, не претендуємо ні на чиї землі, ні на чиє майно, тому нехай громади самі визначаються, об’єднуватися їм з містом чи ні.

Моє бачення цієї ситуації таке, що було б непогано створити ще одну громаду, наприклад, Германівську, куди б увійшли села, які знаходяться в радіусі більш ніж 25 км від Обухова. Питання територіального об’єднання навколишнім селам потрібно буде вирішувати самостійно. Але не потрібно затягувати з цим процесом, бо добровільне об’єднання громад завершується у 2017 році.

Ми маємо статус міста обласного значення, а отже готові об’єднувати навколо себе інших. Зараз внесені зміни до законодавства, існує так званий Закон «олійної плями», а це означає, що ті населені пункти, які не приєдналися до жодної з громад, будуть виживати тільки за рахунок власних коштів і жодних субвенцій їм виділятися не буде. Ми готові розглянути усі пропозиції, але рішення будемо виносити виважено.

- Ви плануєте йдти на вибори міського голови?

- Обов'язково. Так і передайте усім.

- Наскільки реально отримати землю АТОшникам в Обухові?

У нас з цим проблеми немає. При розпаюванні колишнього радгоспу ПАТ «Обухівське», ми не претендували на землі запасу, які повинні були відійти у комунальну власність міської ради і виділили 50 гектарів землі на полі №5. Згідно відповідних наказів Держгеокадастру є дозвіл на розробку проекту землеустрою, а отже є все для того, щоб сьогодні вони отримували земельні ділянки. Тобто, усі бажаючі учасники АТО можуть отримати земельні ділянки, зібравши для цього необхідні документи.

- Зараз, декларації чиновників вже є у електронному вигляді. Переглянувши Вашу декларацію, у нас виникло одне запитання: Ви маєте земельну ділянку в селі Красне Перше площею 2 га, придбану у 2010 році, а ціна її задекларована 29 тис. грн. Як Вам вдалося так дешево її придбати?

- Ця земля не придбана, а перейшла мені у спадщину від батька і матері. Батьки померли, проте залишили мені у селі Красне Перше паї. Власне, у мене там два земельних паї: 2,6 гектарів – земля, яка перейшла мені від моєї тьоті - маминої рідної сестри, яку я доглядав. У спадок від неї мені  перейшла і її стара хата. А 3,2 гектари – це пай батька. Цей другий пай перейшов моєму брату, а сестра живе в тому будинку, де ми раніше росли. Так що відкиньте всі ілюзії - цю землю я не купував, вона мені залишилася у спадщину.

- Зараз вже квітень 2017 року, а Київоблрада ще досі не ухвалила соціально-економічні програмиЯк це впливає на життя міста Обухів позитивно чи негативно, чи ви може цього не відчуваєте?

- Того факту, що Київоблрада не прийняла ніяких нових програм ми на собі не відчуваємо. Проте, сподіваємося, що 27 квітня ці програми будуть прийняті, бо маємо кілька нагальних питань, по яким у нас з облрадою є співфінансування – це дороги, утеплення школи, санація дитячого садочку. Якщо ці програми будуть якнайшвидше прийняті, нам буде легше діяти.

- В Київській області є така практика, коли бюджетні кошти кладуть на депозит. Чи практикуєте Ви таке в Обухові?

- Такого в Обухові ми не практикуємо. Це, можливо, такі міста як Бровари, чи Бориспіль можуть собі таке дозволити. Вони вже «стали на ноги» і є економічно потужними. А для нас зараз це не актуально, тому що всі кошти використовуємо на ремонт доріг, облаштування зон відпочинку, плануємо реконструювати центральну площу міста і багато іншого.

- А є перевиконання бюджету?

- В минулому році у нас було перевиконання бюджету на 77 млн. грн., і вже за І квартал цього року також будемо мати перевиконання. У нас є підприємства, які добре працюють і сплачують податки. Заробітна плата збільшується, тому, відповідно, і зростають податки.

- Стосовно підприємств. Чи планується відкриття якихось нових підприємств і реалізація нових інфраструктурних проектів?

- Планується запустити Інститут біотехнічних технологій, який буде виробляти вітаміни. Також хочемо на промисловому вузлі збудувати ще один цегляний завод, який буде використовувати відходи Київського картонно-паперового комбінату. Плануємо збудувати котельню, яка працюватиме на цих же відходах. Вже розпочалося будівництво енергоджерела для мікрорайону №3, яке буде постачати гарячу воду і тепло для жителів цього масиву. Тобто, проектів багато, аби вистачило часу, щоб усі їх реалізувати.

Коментарі
Запам'ятати

Додати
Реклама